ГЛАДІАТОР

гладіатор; ч. (лат., від меч) 1. у Стародавньому Римі раб чи обранець, що мусив битися на смерть із собі подібним або дикими звірами на потіху глядачам. 2. перен. братовбивця, дикун, барбар.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів»

ГЛАДІОЛУС →← ГЛІЦИНІЯ

Смотреть что такое ГЛАДІАТОР в других словарях:

ГЛАДІАТОР

ГЛАДІА́ТОР, а, ч.У Стародавньому Римі – спеціально підготовлений боєць із рабів або військовополонених, який на арені цирку бився з іншими бійцями або ... смотреть

ГЛАДІАТОР

-а, ч. У Стародавньому Римі – боєць із рабів або військовополонених, спеціально навчений для поєдинків чи боїв групами на арені цирку.

ГЛАДІАТОР

імен. чол. роду, жив.іст.гладиатор

ГЛАДІАТОР

іст.gladiatorбій гладіаторів — gladiatorial combat, gladiator fight

ГЛАДІАТОР

[hładiator]ч.gladiator

ГЛАДІАТОР

-а, ч. У Стародавньому Римі – боєць із рабів або військовополонених, спеціально навчений для поєдинків чи боїв групами на арені цирку.

ГЛАДІАТОР

гладіа́тор іменник чоловічого роду, істота

ГЛАДІАТОР

гладіатор-а m gladiator

ГЛАДІАТОР

гладіатор, -а

ГЛАДІАТОР

გლადიატორი

ГЛАДІАТОР

гладиатор

T: 151